У віршах чується шепіт вітру, пахне чебрецем і материнкою, звучить пісенька весняної води, яка, «як воля молода». Ще місяць лютий хазяйнує, а вже «весняне сонце припікає», а з вирію от-от «поприлітають гості». В таку благодатну пору народилася відома українська письменниця Лариса Петрівна Косач, яка нарекла себе священним ім’ям – Українка.
Школярі із задоволенням читали поетичні твори, слухали казку «Біда навчить». Вихователі познайомили з життєвим і творчим шляхом поетеси, підготували тематичну виставку до 150 річниці з дня народження Лесі Українки «Ні! Я жива! Я вічно буду жити…». Письменниця всім серцем бажала, щоб українських діток обминала біда. Як молитва прозвучали слова-побажання Лесі Українки:
«Тішся, дитино, поки ще маленька.
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні».
